Фізики встановили рекорд холоду: температура опустилася майже до абсолютного нуля

Китайські вчені встановили рекорд найнижчої еквівалентної температури, охолодивши хмару з 20 тисяч атомів рубідію до неймовірних 9,7 пікокельвіна. Експеримент провели на борту космічної станції «Тяньгун», де мікрогравітація дозволила наблизитися до абсолютного нуля сильніше, ніж під час попередніх досліджень.

Китайським фізикам вдалося досягти температурного показника, який раніше не фіксували під час подібних експериментів. Отримане значення становить лише 0,0000000000097 кельвіна, тобто практично впритул наближається до абсолютного нуля.

Йдеться про так звану еквівалентну температуру, яку визначають за енергією розширення атомної хмари. Вона відображає, наскільки повільно рухаються атоми після звільнення з пастки.

Абсолютний нуль відповідає мінус 273,15 градуса Цельсія і є теоретичною нижньою межею температури. Досягти його неможливо, оскільки в міру охолодження видаляти залишкову теплову енергію стає дедалі складніше.

Для порівняння, середня температура космічного простору, яку визначає реліктове випромінювання, становить приблизно 2,7 кельвіна. Це близько мінус 270,45 градуса Цельсія, тобто значно тепліше за умови, створені китайськими дослідниками.

Експеримент очолили Сяоцзі Чжоу та Сюйцзун Чень із Пекінського університету разом із Вейбяо Ченем із Китайської академії наук. Для дослідження вони використали атоми рубідію-87, які добре піддаються лазерному охолодженню.

Спочатку вчені сформували атомну хмару всередині спеціального обладнання Cold Atom Physics Rack на китайській космічній станції. Атоми утримували в оптичній пастці, після чого застосували метод випарного охолодження.

Принцип цього процесу схожий на охолодження гарячої кави. Найенергійніші частинки залишають систему, а середня енергія тих, що залишаються, зменшується.

У результаті фізики отримали конденсат Бозе — Ейнштейна з приблизно 20 тисяч атомів рубідію, охолоджений до 3,1 нанокельвіна. Це особливий стан речовини, за якого атоми починають поводитися як єдина квантова система.

Подальше охолодження вимагало ще складнішої процедури. Дослідники перемістили конденсат у ширшу лазерну пастку та поступово послаблювали її утримувальну дію.

Завдяки цьому атомна хмара розширювалася дедалі повільніше, а її енергія зменшувалася. Зрештою пастку повністю вимкнули, дозволивши атомам вільно розходитися.

Рух частинок виявився настільки повільним, що їх вдалося зафіксувати навіть через сім секунд після вимкнення пастки. Саме за швидкістю розширення хмари фізики розрахували рекордну еквівалентну температуру 9,7 пікокельвіна.

Провести такий експеримент на Землі значно складніше через вплив гравітації. Вона обмежує можливості утримання й охолодження атомів, а спроби компенсувати земне тяжіння магнітними полями створюють додаткові перешкоди.

На орбіті дослідники працювали в умовах мікрогравітації. Для керування рухом атомів вони навіть створювали штучний аналог дії тяжіння за допомогою магнітного поля з градієнтом.

Раніше фізики вже намагалися досягти надзвичайно низьких температур у космосі та під час короткочасної невагомості. У 2018 році NASA вперше створило конденсат Бозе — Ейнштейна на борту Міжнародної космічної станції, охолодивши атоми рубідію до 100 нанокельвінів.

У 2021 році під час експерименту у Бременській вежі падіння в Німеччині вдалося досягти 38 пікокельвінів. Однак такі умови зберігалися лише дві секунди.

Ще один експеримент провели у 2022 році в лабораторії холодних атомів на МКС. Тоді вчені досягли 52 пікокельвінів приблизно на одну секунду.

Новий рекорд відкриває можливості для точніших квантових вимірювань. Надзвичайно повільний рух атомів дозволяє довше спостерігати за їхньою поведінкою та фіксувати дуже слабкі фізичні ефекти.

Одним із перспективних напрямів є атомна інтерферометрія, що використовує хвильові властивості атомів для надточних вимірювань. За її допомогою дослідники зможуть перевіряти принцип еквівалентності, відповідно до якого гравітація однаково впливає на тіла незалежно від їхньої маси чи складу.

Крім того, ультрахолодні атомні системи можуть використовувати для вивчення незвичайних станів речовини та фундаментальних законів Всесвіту. Фахівці також розглядають можливість застосування таких технологій у дослідженнях темної енергії та вдосконаленні експериментів із гравітаційними хвилями.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Від player

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *