Українці, які здають земельні паї в оренду агрофірмам, можуть щороку недоотримувати гроші через невигідні умови договорів. Юристи попереджають, що фіксована орендна плата без індексації поступово знецінюється, а відсутність штрафів за прострочення дозволяє орендарям затримувати виплати без додаткових фінансових наслідків.
Власникам земельних паїв в Україні радять уважніше перевіряти умови договорів оренди, особливо якщо документи підписували кілька років тому. Через інфляцію та нечітко визначені правила виплат фактична вартість орендної плати може суттєво зменшуватися.
Адвокати Діана Коломійцева та Олексій Дегтяренко під час вебінару Всеукраїнського конгресу фермерів пояснили, які положення договору допомагають захистити доходи власників землі.
Насамперед юристи рекомендують перевірити, як у договорі визначено розмір орендної плати. Не менш важливими є її форма, строки та порядок виплати.
Ці умови належать до істотних положень договору оренди землі. Якщо їх сформульовано нечітко, між власником ділянки та орендарем можуть виникати суперечки щодо належної суми й термінів розрахунків.
Одним із найвигідніших для власника варіантів юристи називають орендну плату у відсотках від нормативної грошової оцінки землі. Наприклад, у договорі можна передбачити виплату 8% від такої оцінки.
Цей спосіб дозволяє прив’язати розмір оренди до вартості земельної ділянки, а не до незмінної суми в гривнях. За відповідних умов він допомагає зменшити втрати від знецінення грошей.
Інший поширений варіант — визначення орендної плати як частки вартості паю. Юристи наводять приклад ставки від 4%, однак конкретні умови залежать від домовленостей сторін.
Найбільший ризик виникає тоді, коли в договорі встановлена фіксована сума без механізму індексації. Якщо така плата роками не змінюється, купівельна спроможність отриманих грошей поступово падає.
За словами правників, якщо порядок індексації окремо не визначений, орендодавець може вимагати перерахунку за офіційними індексами інфляції.
Ще одна важлива умова — відповідальність орендаря за несвоєчасну оплату. Юристи радять передбачати пеню за кожен день прострочення, орієнтуючись, наприклад, на подвійну облікову ставку Національного банку України.
Додатково можна встановити штраф за тривалу заборгованість. Як приклад правники наводять штраф у розмірі 3% від суми боргу, якщо орендар затримує платежі понад три місяці.
Окремо рекомендують передбачити право на одностороннє розірвання договору в разі систематичної несплати. Відповідний механізм має бути чітко прописаний у документах.
Змінювати умови оренди лише на словах не варто. Якщо сторони домовилися про новий розмір плати, необхідно укласти додаткову угоду в тій самій формі, що й основний договір.
Власникам паїв також потрібно враховувати податки. Орендар виступає податковим агентом і утримує з орендних виплат 18% податку на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Окрема проблема стосується українців, які успадкували земельні ділянки, але не мають усіх документів на пай. У таких випадках юристи радять перевірити, чи входив померлий родич до переліку осіб, які мали право на земельну частку.
Для цього необхідно знайти протокол, що додавався до державного акта на право колективної власності на землю. Саме в ньому зазначали громадян, які отримували право на паювання.
До відповідних списків могли включати не лише працівників сільськогосподарських підприємств, а й окремих медичних та педагогічних працівників села.
Водночас паюванню підлягали землі колективної власності трьох типів господарств: колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів і сільськогосподарських акціонерних товариств.
Складніша ситуація виникає із земельними ділянками на прифронтових територіях. Частина з них досі не внесена до Державного земельного кадастру, що ускладнює оформлення відповідних прав.
За словами адвокатки Діани Коломійцевої, для окремих таких ділянок доведеться чекати завершення воєнного стану та відновлення можливості користуватися територією. Наразі місце розташування землі може перешкоджати оформленню необхідних документів.
Юристи також пояснили, які можливості мають фермери, що зіткнулися з податковими боргами через труднощі з реалізацією врожаю.
Якщо продукцію неможливо продати через відсутність покупців, проблеми з перевезенням або сезонне падіння попиту, підприємець може звернутися до податкової служби із заявою про розстрочення заборгованості.
Для цього потрібно надати економічне обґрунтування, яке підтвердить можливість погасити борг у майбутньому. Податковий орган може погодити розстрочення протягом 20 календарних днів після подання заяви, зокрема на шість місяців.
Під час воєнного стану також діє спеціальний механізм для платників податків, які через об’єктивні обставини не можуть виконати свої зобов’язання.
Для його застосування необхідно подати заяву та документи, що підтверджують відповідні обставини. Це можуть бути договори, фінансова звітність про збитки, акти обстеження та довідки територіальних громад.
Якщо через надзвичайні обставини загинули посіви на площі понад 20% сільськогосподарських угідь, заборгованість можуть відстрочити.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
