Під Храмом Гробу Господнього в Єрусалимі археологи дослідили територію, яка відповідає опису місця поховання Ісуса Христа в Євангелії від Іоана. Там виявили залишки давнього кам’яного кар’єру, садів і висічених у скелі гробниць.
Міжнародна команда археологів провела масштабні розкопки під територією Храму Гробу Господнього. Дослідники встановили, що в першому столітті нашої ери тут існував ландшафт, який за своїми особливостями узгоджується з описами Нового Заповіту.
Йдеться про покинутий кам’яний кар’єр, який після припинення видобутку поступово змінили. Найглибші його ділянки засипали землею, а на окремих територіях вирощували виноград та оливкові дерева.
Поруч із садами були поховальні споруди. У прямовисних стінах кар’єру стародавні мешканці облаштували гробниці, з’єднавши їх між собою вузькими проходами.
Саме поєднання саду, кар’єру та поховальних камер привернуло увагу археологів. За Євангелієм від Іоана, місце розп’яття Ісуса знаходилося біля саду, поруч із яким була нова гробниця, висічена у скелі.
Археологиня Франческа Романа Стасолла, яка керувала дослідженнями, розповіла про виявлений поховальний ландшафт. За її словами, він існував одночасно із садами та великими ділянками, де випасали худобу.
Є ще одна важлива деталь. За біблійним описом, Ісус був страчений за межами міста, неподалік від Єрусалима. Археологи встановили, що досліджений кар’єр у відповідний період справді розташовувався за межами стародавніх міських стін.
Таке розташування узгоджується з описом подій у Євангелії. Воно також пояснює, чому поховання можна було провести неподалік від місця страти до початку юдейської суботи.
У IV столітті на цій території почалося будівництво християнської святині за наказом римського імператора Костянтина. Його будівельники виділили окрему гробницю, яку християни вже тоді вважали місцем поховання Ісуса.
Навколо цієї гробниці звели масштабний церковний комплекс. Частини споруди спеціально розташували так, щоб зберегти первісне місце поховання, яке шанували віряни.
Водночас археологи не стверджують, що знайшли прямий доказ перебування Ісуса саме в цій гробниці. Під час розкопок не виявили напису, який би безпосередньо підтверджував його особу.
Також немає археологічного доказу того, що ця конкретна гробниця належала Йосипу Аримафейському — заможному члену юдейської ради, який, згідно з Євангеліями, надав місце для поховання Ісуса.
Дослідники не змогли лабораторно встановити, що сад обробляли саме в період розп’яття Христа. Проте загальне датування підтверджує існування саду та відповідного ландшафту в ту історичну епоху.
Тому відкриття не є прямим доказом особи похованого в гробниці. Водночас археологічні дані узгоджуються з ключовими географічними та ландшафтними деталями біблійного опису традиційного місця поховання Ісуса.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover